Це був типовий робочий вівторок: ось завдань було 5, пройшло 7 хвилин і їх уже 10, ось черга за кавою о 10 ранку, ось у когось день народження. Як раптом, десь в обід, наш PR-менеджер Оля Прадід просто надсилає посилання на черговий забіг в Києві і боязко так питає: «Друзі, хтось хоче пробігти марафон 5 жовтня?» Відповіді відразу ж посипалися їй в приватні повідомлення, і в офісі настала нова міні-ера: спортивний сезон ORNER. Тому що ми вважаємо, що кінець літа — зовсім не причина забувати про тренування, танці, йогу та інші корисні заняття. Та найцікавіше почалося кількома днями пізніше ... Про це і поговоримо!
Ліричний відступ або навіщо нам взагалі цей марафон?
Як мінімум, щоб не засмучувати Олю:) Шукала людина цікаві заходи-розваги для команди, не можна підвести!
А якщо серйозно, то вже був подібний досвід: 2 роки поспіль ми брали участь в Kyiv Color Run й дуже зарядилися енергією в останній раз, аж на рік. Прийшов час поповнювати бойові, енергетичні запаси, й обрали для цієї місії марафон Rexona Mini Marathon 4.2 km. Тому перша причина — бажання повторити попередній позитивний досвід, підживитися цією енергетикою, емоціями.
Другий мотив — ми вважаємо, що біг — це не тільки користь для тіла, але і для душі. У марафоні нас буде бігти п'ятеро, і для кожного біг — це медитація, відпочинок для розуму. Ти ніби як фізично оздоровлюєшся, але в процесі встигаєш прийняти потрібне рішення, подумати про щось дуже важливе, розставити пріоритети або просто зловити дзен і насолодитися цією прекрасною пробіжкою.
Третя причина — ми завжди за особистісний ріст. А саморозвиток завжди схожий на виклик, де кожен новий крок визначає, в тому ти напрямку рухаєшся, під силу тобі таке завдання, а чи твій це духовний шлях. Деякі з нас полюбили біг тільки цього літа (з різних причин), деякі до цих пір шукають взаєморозуміння з цим видом спорту. Але ми шалено любимо долати перешкоди, нехай навіть ось такі! Це дозволяє тримати себе в ресурсі, знаходити креативні виходи з різних ситуацій в роботі та залишатися цікавими особистостями.
І одна з найважливіших причин — ми любимо допомагати тим, хто цього потребує. І якщо знаємо, що наша чергова розвага подарує онкохворим малятам шанс на щасливе дитинство і життя, то, звичайно ж, візьмемо в такому участь. Тому що немає проблем, які не стосуються нас.
Отже, підготовка пішла. Крок №1. Прощання з харчовим сміттям
Підійшли до справи серйозно й вирішили переглянути спочатку харчування. Вже звикли до печива з кавою о 10 ранку, маминих тістечок з корицею, тортів на дні народження. Найбільшими спокусами були солодощі з відпусток: рахат-лукум з Туреччини, Харібо з Німеччини, шоколад з Бельгії. Але ми й їх успішно пережили: було непросто, але що ж робити. Силу волі, як м'яз, треба прокачувати!
Але жити без солодкого важко, тому ми шукали заміну. І знайшли: в сушених фруктах від ринкових бабусь, в свіжих ягодах, у фруктовій пастилі (це дуже-дуже смачно, спробуйте!), особливі гурмани — в чіа-пудингу. Іноді, звісно, траплялися зефір і фініки, але це ж можна, якщо зовсім трошки, так?
Інші стратегічно важливі кроки в поліпшенні харчування:
В обідній тарілці з'явився «мінімальний набір бігуна»: салат із помідорів, огірків, болгарського перцю. Хоча він і до цього був, але співвідношення овочів та інших продуктів стало плюс-мінус 50/50 — наша маленька перемога! Саме в цьому кроці нас вирішила підтримати решта команди (та, яка поки що не готова до такого випробування як марафон), організувавши по середах фруктово-овочеві дні. Це так прекрасно, коли заходиш в обід на кухню, а там 3 тарілки з фруктами і 3 тарілки з овочами, і ти можеш вибрати все, що захочеш ♥.
Стали пити менше кави. Адже вона викликає відчуття голоду навіть якщо тільки поїв. І який тут буде дефіцит калорій?! З початку вересня в офісі стало більше запасів лимонів, меду, імбиру, тому плавно перейшли на чай. Не знаємо, наскільки він кращий для здоров’я, але точно менш шкідливий і не викликає відчуття голоду.
Домовилися дотримуватися здорового харчування й поза офісом. Якщо чесно, виходить не завжди (як відмовишся від татового фірмового шашлику?!), але ми намагаємося! Чай, свіжовичавлений сік і проста вода — це теж дуже смачно і відмінно піднімає настрій! Тут головне — компанія:)
Крок №2. Спорт увірвався в наше життя
Тут уже кожен відповідає сам за себе і намагається збільшити кількість спорту в житті різними методами:
Катя завантажила собі додаток NikeRunClub (ми вже писали про нього в нашій попередній статті) і бігає раз в 1-2 дня як мінімум по 4 км. Вона під контролем у Олі, тому не бігти не може. Іноді біг замінюється на прогулянку від будинку до офісу (а це 5 км в одну сторону, якщо що!).
Оля вважає за краще бігати вранці, і відстежує свій пульс, серцебиття, витрачені калорії за допомогою розумного годинника. А ще вона відвідує йогу і трохи займається танцями.
У Івана щоранку або щовечора трапляються пробіжки в магазин за дитячими пляшечками з водою, серветками, памперсами та інші цікаві піші квести Києвом.
Сергій до зустрічі з ORNER прищеплював любов до спорту іншим людям через тренерство. Тому з питань персональних програм тренувань, підрахунку калорій і підбору взуття для бігу ми завжди звертаємося до нього. А він просто продовжує займатися в тому ж ритмі й темпі, що й раніше. І ми всім бажаємо такої стабільності в житті!
Віка надає перевагу танцям, тому пробіжки часто замінює на уроки сальси, хіп-хопу. А ще дуже любить кардіо, тому, перед тим як почати свій 4-6-км забіг, любить 30-40 хвилин виділити на присідання, стрибки зі скакалкою і стретчінг.
В принципі хоча б раз в 2 дні якась фізична активність є у кожного з нас, але намагаємося не пропускати жодного дня. Так, може, це буде не годинна пробіжка або кардіо до виснаження, але навіть півгодини присідань або йоги щодня — теж турбота про свій організм.
Крок №3. Різні важливі дрібниці
Десь через тиждень активної підготовки Сергій попросив всіх завантажити собі додаток для контролю водного балансу. Думали, що це дурниці, адже по 2 л води ми вже точно п'ємо, але ні. Перші 3 дні були в шоці від показників в програмі, а потім взяли себе в руки, підключили нагадування і тепер з'являємося біля кулера кожні 1,5-2 години. До речі, їсти від цього хочеться менше (який приємний бонус).
Ще нам порадили спробувати поносити різне взуття, щоб зрозуміти, в чому комфортно, а що краще більше ніколи не взувати для бігу. Вистачило 8-10 днів, щоб провести максимально точний аналіз. Можемо сказати точно — будь ласка, не бігайте в кедах!
Створили собі окремий чат підтримки. Звичайно, в основному там милі повідомлення, смішні стікери й меми про біг, але і без користі не проходить. Щовечора всі 5 учасників чату повинні зняти відео з бігу або будь-якої іншої фізичної активності, щоб не здатися. Також надсилаємо фото того, хто що їсть, ділимося думками, іноді трохи скаржимося (як холодно на вулиці о 6 ранку, як з-за дощу незручно бігати). Якщо хтось хоч раз брав участь у марафонах схуднення, зрозуміє нас!)
Не забули ми подбати про вбрання. Звичайно, ця частина підготовки більше стосується дівчат, але вона дуже важлива! Тому що красиві світшоти, топи, штани, кросівки додатково заряджають і надихають на «ах, а не пробігти мені ще 1 км?». Ще шукаємо собі цікаві аксесуари на сам марафон — смішні бандани, яскраві шкарпетки, браслети та інше. Бо не раз переконалися — впевненість у своєму зовнішньому вигляді і гарний настрій — запорука відмінної пробіжки, а без цього нам не подолати 4,2 км за 30-40 хвилин!
І що, вже є якісь результати?
Звичайно! Поки проміжні, адже до марафону ще цілий тиждень, але вже є. Наприклад, Катя схудла на пару кг, почала реально любити біг і вже менше засмучується від слів Олі: «Катюша, це печиво не тобі!». Іван почав знаходити в спорті 30-60 хвилин спокою, а на обід замість 2 смачних домашніх відбивних їсть одну та ще невелику тарілку салату. Віка попрощатися з кавою назавжди не змогла, але солодке не їсть взагалі, від чого десь загубила декілька см в стегнах і талії.
Тільки у Олі та Сергія все більш-менш стабільно, адже у них спортивний сезон почався пару років назад і триває без перерв. Вони наші головні мотиватори, критики і помічники ♥
А якщо говорити в цілому, то ми стали більш дисципліновані, впевнені в собі, щасливі і менш запальні. Адже уявіть скільки сили волі і терпіння потрібно, щоб щодня знаходити час на те, чого тобі іноді робити не хочеться, заради 40 переможних хвилин! Після такого навіть найсумніша людина починає вірити в себе і в цю банальну фразу «Я все зможу!» Хто-хто, а ми вже точно все зможемо!
А взагалі, давайте бігти цей прекрасний марафон разом з нами! Цього разу 4,2 км, в наступний здолаємо 10 км, а там вже ще трохи і напівмарафон можна бігти. З хорошою підготовкою і командою це не страшно і реально! А ми на сторінці ORNER в Інстаграм 5 жовтня поділимося враженнями, фото, відео і всім-всім-всім про те, що відбувається!
