2022 — непростий рік.
Ми зустрічали його з великими надіями й довгим списком грандіозних планів.
У когось були заплановані важливі покупки, хтось чекав, щоб освідчитись, відсвяткувати весілля чи гучні вечірку на день народження. У бізнесів уже були готові стратегії на новий вдалий рік, варіанти масштабування та безліч планів на весну.
Проте більшість із цього стала неактуальною 24 лютого.
Це дата, яку запам’ятав кожен українець. Це дата, яка, без перебільшення, змінила світ. Вона розділила життя на «до» та «після» для кожного з нас. І для ORNER теж.
Перші дні, як і в більшості, пройшли розмито. Без сну, 24/7 в новинах і на зв’язку з найріднішими. Без розуміння, що буде далі. Як буде далі.
Проте українці теж непростий народ, який швидко зібрався з силами, думками й організував власні фронти всюди. Ми працювали, як злагоджена команда. Плетіння сіток, палаючі коктейлі, викуп рекламного трафіку в соцмережах і відео про правду, яка, як виявилося, нікому із сусідів не була потрібною.
Впевнені, що кожен із нас ще ніколи не відчував такої єдності.
Щоб підтримати економіку і продовжувати працювати на благо держави, бізнеси, які могли, почали відновлювати свою роботу. І ми теж. Працівники зі сховищ, ванн, за 2 стінами у квартирі виходили на зв’язок і робили, що могли.
Найбільше запам’яталося відчуття, коли в середині березня ми запустили першу рекламну кампанію після повномасштабного вторгнення. Наш маркетолог через кілька годин відкрив ноутбук і побачив перші замовлення. Перші замовлення після 24 лютого. Це була картина за номерами та пазли. Це в той час, коли орда окупантів ще стояла під Києвом.
Це мотивувало. Це давало ще більше впевненості в тому, що ми все робимо правильно.
Ми вибрали шлях того, щоб йти за стратегією, яка вже була сформована, підлаштовуючись під нові реалії. Тобто, у певному сенсі, це було принципово — продовжувати рухатися і будувати, незважаючи на всі зусилля ворога завадити цьому.
Багато уваги було приділено сайту. Ми хотіли зробити його легким, зручним та зрозумілим. Щоб люди, сидячи в бомбосховищі чи будь-якому іншому місці з поганим зв’язком та інтернетом, могли порадувати себе чи когось й оформити замовлення з подарунком. І нам вдалось.
Що все ж змінилось? Ми повністю відмовилися від посуду з написами російською мовою. Ми продаємо залишки й більше не виробляємо його.
Зараз вектор розвитку спрямований більше на товари із патріотичним посилом: це про знамениті фрази, які підтримували дух українців, синьо-жовтий колір та трошки актуального гумору.
Так, ми стикались і стикаємось із труднощами. Наприклад, виробництво, на якому ми виготовляли всіма улюблену форму чашок (бочечка) зараз під окупацією. Нам довелося змінити його і знайти альтернативу. Проте вся команда чекаємо звільнення, щоб продовжити історію особливих чашок, які у холодні дні складали компанію з теплим чаєм.
Зараз ми бачимо, що люди дедалі активніше вибирають те, що виготовлено в Україні. «Made in Ukraine» звучить як ніколи гордо. Українці хочуть підтримувати українське.
Під час війни ми майже не припиняли комунікацію в соцмережах. Просто вона змінилась: від об’ємів до настроїв.
Ми відмовилися від грандіозного планування і звикли до швидких рішень. В інфопросторі щодня нова тема — перемоги на фронті, сумні новини зі звільнених міст чи ще один мем із президентом. Ми жили в інформаційному хаосі — де забрюлені фотки чергувалися зі смішними репостами в сторіс друзів, які ще не встиг подивитися від учора.
Коли ми зрозуміли, що люди адаптувались і готові думати про подарунки, сприймати легкий контент, отримувати емоції від комунікації з брендом, а не лише з новинними каналами, ми почали активно показувати, дарувати і веселити. Завели ТікТок і Твіттер, де знайшли своїх читачів, щоб приносити їм класні емоції.
А ще в нас повністю змінилася команда, відповідальна за соцмережі та креатив! Війна не завадила нам знайти своїх людей в різних куточках країни і побудувати класну роботу та стосунки!
Як і всі, ми теж намагалися не відставати від швидкостворення мемів на всі випадки життя. Тому з оптимізмом і гумором ставилися до днів накрутів перед обстрілами, відключень світла, жестів доброї волі та інших епізодів. До того ж, іноді саме такі приколяси перетворювалися на повноцінні продукти — це і брелок із трактором, і картини «Кримська бавовна» та «Острів зміїний», і лінійка патріотичного посуду.
Війна вчить нас адаптивності, ми готові працювати, коли є світло й коли його нема. Ідеї генеруються навіть без генераторів! Наша артдиректорка впевнена, що після перемоги ми всі будемо такими собі кіборгами в роботі :)
Наша бренд-менеджерка досі дивується, коли під час повітряної тривоги приходять сповіщення «хочу замовити», «а коли буде мій календар?» або ж «дякую, отримала, ви такі класні!». Відчуваємо в цьому стільки життя! За вікном сирени, а в діректі тотальна закупівля новорічних подарунків.
Зараз у своїх продуктах ми стараємось візуалізувати нашу перемогу. Наприклад, створили пазл про щасливе майбутнє України. Розробляємо планери українською та про любов до України, нові настільні та розмовні ігри, фотоальбоми, блокноти, хустки, шопери, келихи й ще багато цікавого! Тож слідкуйте :)
Цікаво ще те, що ми відправили замовлення вже в більш ніж 20 країн. І це не тільки Європейські держави, але і США, Канада й навіть Південна Корея! Окремої поваги варта команда, яка на запитання «а в білорусь відправляєте?» ще жодного разу не відправила такий запит вслід за відомим кораблем!
Звичайно, багато міжнародних замовлень ми отримуємо від українців, які змушені були тікати від війни. Проте левова частка належить і іноземцям. Після таких замовлень постійно розмірковуємо, звідки ці люди могли дізнатися про нас. Це надихає!
Для більшості колег робота в ORNER часом стає опорою, островом стабільності, де що б не сталося — усі працюють і продовжують створювати свято для інших.
Команда росте, продукти випускаються, життя не скасовується, а значить все добре!
Тож, якщо ви запитаєте, яким був цей рік для ORNER, ми відповімо просто — це був рік контрастів. Це був рік, який дав зрозуміти, що не буває сірого. Що позиція — важлива. Що українці — найсміливіші. Що бізнеси в Україні — безстрашні. Що ми — єдині, сильні й незалежні.
